Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорія безпеки людини з точки зору людської діяльності, ризики соціально-політичного, технологічного та природного походження, ключові фактори безпеки в професійній діяльності, методи протидії небезпекам різної природи.

Освітній процес з дисципліни здійснюється за такими формами: навчальні заняття, самостійна робота,  контрольні заходи. Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є: лекції, практичні заняття. Самостійна робота студентів полягає у засвоєнні вивченого навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. 

Підсумковий (семестровий) контроль  здійснюється у формі заліку.  

Автори: А.М. Чортенко, Л.Г. Бутенко

Основне призначення іноземної мови як предметної галузі навчання в коледжі — сприяти оволодінню студентами уміннями й навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме коледж є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб.

Головна мета навчання іноземної мови в коледжі полягає у формуванні в студентів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.

Основними комунікативними уміннями є:

  • уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах);
  • уміння сприймати та розуміти зміст автентичних текстів;
  • уміння читати й розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею;
  • уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;
  • уміння використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною.